Висловлювання власної версії,подальшого розвитку подій твору Євгена Гуцала " Сімя дикої качки"

Продовження оповідання Євгена Гуцала                                   «Сім’я дикої качки»Приїхавши додому Юрко відчував велике почуття досади,що так і не вибачився перед подругою. А тим часом Тося у селі також мучила себевідчуттям що вона зробила,щось не правильно. Друзізрозуміли, що вони повинні були вибачитися один перед одним, але не могли, бобули далеко один від одного. Через місяць почався навчальний рік, але Юрко непішов у школу тому, що захворів. Тося про його хворобу дізналася від бабусі, ідуже жаліла, що не може підтримати його. На вихідних бабуся запропонувалавнучці поїхати до міста та навідати хворого друга. Постукавши в двері, дівчинкахвилювалася як Юрко сприйме її приїзд, чи не тримає він на неї бувалу образу.Юрко відкрив двері і побачив дівчинку з русявим волоссям та одягнену у гарнечервоне пальто (якщо чесно вона була схожа на червону шапочку) із банкоюсмачного малинового варення. Юрко впізнав у цій постаті свою найкращу подругуТосю. Хлопчик дуже зрадів і не дивлячись на те що був хворий обійняв подругу ісказав таке довгоочікуване: «Пробач мене!». Тося також відповіла взаємністю.Юрко запросив подругу на смачнючі вареники з вишнями, які зробила сьогоднімама.  Потім вони декілька годин поспільрозповідали про те, що вони відчували після розтавання. Юрко сказав:-       Як мені жаль, що я допустився такої помилки ізтими беззахисними каченятами.У відповідь Тося розсміялась і відповіла:-       Не турбуйся ти так. Твої каченята цілі таздорові.-       Як це?-       А ось так. І тепер вони весь час приходять домене в гості і граються поряд із моїми свійськими тваринками.Тепер вже юнака не мучила совість за те, що він зробивз малими каченятами, а знав що вони вже майже дорослі, самостійні каченятка.