Напишіть ідейно художній аналіз вірша Д. Креміня "Не поїду до матері в гості..." "Не поїду до матері в гості..." Не поїду до матері в гості, -де гора, як малий Еверест...А злітають сніги високосніна підсвічений місяцем хрест.І далеко - і Юрмала, й Дзінтарі,сива Балтика, синій Дунай.Півсела на високому цвинтарі,півкраїни в селі не шукай.А коли прилетять з-за кордонуокільцовані вже журавлі,підсолодимо хвилю солону,біля моря не густо землі.І живу, як у місячнім кратері,та своїм не торгую імям...Як вам, рідні, живеться без матері?Як без неньки шенгениться вам?Ви до мами не їдете в гості,але їде у гості біда.І не линуть сніги високосні -Навіть снігу нам Богу шкода.Не звели на "хрущовці" горище,але всі ми - царі й королі.І до неба я вище і вище,І все ближче мені до землі...

Цінуй кожну хвилину, проведену у колі близьких людей, особливо матері, і бережи невблаганний час, який іде вперед наче вічний мандрівник, і його не зупинити. Адже серце матері - це безодня,  у глибині якої знайдеться прощення, а молитва матері з дна моря врятує!