Допоможіть скласти порівняльну таблицю Палагни та Марічки "Тіні забутих предків"

Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи,ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі».Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинствівона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркоюу відповідь на спробу побити її. цитатна характеристика Марічки у творі "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського.


«Тоді дівчинка, зігнута вся, подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних матових очей і спокійно сказала:

— Нічьо... В мене є другі... май ліпші».

«Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись»

«Сходилиськоло церкви або десь в лісі, щоб стариня не знала, як кохаються дітиворожих родів. Марічка любила, коли він грав на флоярі. Задуманий все,встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі,прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якої ніхто неграв, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тінісмереки»

«Марічка обзивалась на груфлояри, як самичка до дикогоголуба,— співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони зявились — немогла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці,хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні посіножатях, як смереки ростуть по горах... Марічка і сама вміла складатипісні».

«Як муть мряки сідати на гори, я сяду та й си заплачу,що не видно, де пробуває милий. А як в погожу річку зазоріє небо, я мудивитись, котра зірка над полонинков — тому бачить Іванко... Тількиспівати залишу».