Нужно написать "Опис памятки культури (історії) в художньому стилі"

ПАМ’ЯТНИК КОБЗАРЕВІ. Найголовнішою ознакою моготрудового міста є його архітектура. У минулому столітті центр Харковауособлював розкіш та індивідуальність, у тридцяті роки нашого століття -простоту і монумен-талізм пролетарської епохи. Але є у Харкова особливіознаки - місця, які уособлюють його самобутність: Держпром, «Дзеркальнатечія», пам’ятник Кобзареві. Особливо шанують харків’яни пам’ятникТарасові Григоровичу Шевченку. Його встановлено в міському парку навулиці Сумській. Уминулі роки парк належав університету, він так іназивався університетським садом, а тепер він має ім’я Великого Кобзаря.Пам’ятник розміщенний так вдало, що його видно з кожної алеї. До тогож, шістнадцять фігур, які оточують постать Шевченка, розташовані поспіралі навколо центрального пілона. Вони краще простежуються з боковихалей.Постать Шевченка видно здалеку, вона гігантських розмірів, близькошести метрів, тому перехожі мають змогу вдивитися в обличчя видатногопоета. Скульптор так вдало передав риси його зовнішності, що, здається,можна уявити його вдачу: сміливість, допитливість, рішучість. Від усієїпостаті віє бунтарством і непримиренністю. Ус і шістнадцять фігур, розташовані навколотрикутного гранітного пілона, здаються удвічі меншими за Кобзаря, протетеж добре простежуються. Особливо мене вражає жінка з немовлям на руках -Катерина. Оскільки цей пам’ятник я знаю з дитинства, то не уявляюКатерину іншою. Навіть читаючи твір, я бачу її саме такою, як напам’ятнику. А далі, герої Шевченкових творів - гайдамаки, навітьпо-вержені (одна постать лежача) вони дужі і вражаючі, бо вони - борціза волю. І козак-запорожець, і миколаївський рекрут, і селяни показанізакутими, але нескореними. Ус і інші образи - уособлення більш пізньоїдоби - доби революцій і пореволюційних перетворень. І лише одна постатьможе бути уособленням усіх часів, це постать дівчини з книгою. Хоча вній добре вгадується епоха років тридцятих, проте я вважаю її сучасною,бо нинішній молоді   теж   властивий   потяг   до   знань,   а Харків  вважається найкрупнішим студентським містом в Україні. Символічно і те,що композицію розпочато і завершено жіночими постатями, адже образ жінкиу творчості Т. Г. Шевченка - це образ України. Скульптор М. Г. Манізер іархітектор І. Г. Лангбард ставили своїм завданням показати значимістьВеликого Кобзаря для минулого, сучасного і майбутнього. І це в тридцятіроки, коли українська культура потерпала від культу сталінізму! Аукраїнські актори Наталія Ужвій, Амвросій Буч-ма, Іван Мар’яненко,Олександр Сердюк залишили свій слід не лише в театральному мистецтві, а ів архітектурі, допомагаючи скульпторові у створенні пам’ятника. Пам’ятник Т. Г. Шевченковів Харкові було відкрито 24 березня 1935 року. Відтоді минуло багаточасу, але кожний харків’янин пишається і тим, що цей пам’ятник є одниміз найкращих у світі, і тим, що він став невід’ємною частиною нашогодавнього і вічно молодого міста.