СРОЧНО!! Написати твір на тему "Зображення покріпачення України в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?""

Історія України має багато трагічних сторінок, але найбіль­шою длянашого народу стала ліквідація Гетьманщини й пере­творення вільногоселянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давнівороги українців — польські пани та підпанки, яким російські самодержціроздавали родючі землі своєї Малоросії. Саме так з’явився в Пісках панПольський.Уперше прибувши в Піски, що подарувала йому цариця, і від­чувши опірвільних людей, новоспечений володар зрозумів, що громада добровільно невставить свою шию в ярмо, що «волів» потрібно гарненько призвичаїти, щобсамі простягали шию та слухняно виконували волю господаря. І на другийдень генерал привів «москалів», котрі швиденько прикладами гвинтівокза­спокоїли непокірних.З того все й почалося… Пан вдається й до мерзенного обману піщан, щобратиме з них тільки невелику плату за користування «його» землею. Ізрештою вільні колись селяни стали панськими. Уперше біда затесалась усело у вигляді царського генерала, а зго­дом з’явилась разом ізудовою-генеральшою та її синочками. Те­пер піщани зрозуміли, що пропалинавіки. Кріпосники за корот­кий час так запрягли «волів» у ярмо, щотепер уже можна було тішитися й насолоджуватися життям щодня. Селяниходили на панщину по чотири-п’ять днів на тиждень, а крім того,«зно­сили у двір курей, гусей, яйця». Було з чого панам бенкетувати.Генеральша навіть не спілкувалася зі своїми годувальниками-кріпаками,усе йшло через прикажчиків, її мозок працював тільки над вигадуваннямстрашних, принизливих покарань своїм дво­ровим. Навіть серце генеральшігрілося не біля дітей та онуків. Свою любов вона віддала котам. А тим,хто вичісував тих котів,
Стелив їм постіль, доводилось гірко. Так, наприклад, за наказомгенеральші люто катують веселу дівчину Уляну. Дівчині дово­дитьсяприлюдно цілий день мазати панські кухні з мертвим ко­шеням на шиї,якого вона ненароком придушила.Зовсім зубожіло село, коли осів на батьківщині Василь Се­меновичПольський. При ньому кріпаки вимушені були працю­вати на панщині вжешість днів на тиждень. На відміну від ге­неральші, Василь Семеновичспілкувався із своїми кріпаками. Ще підлітком скуб ровесників за чуба,юнаком цінував красу молодих кріпачок.На мою думку, пани-кріпосники були не хазяїнами, а хижимиексплуататорами. Вони не дбали про землю, про тих, хто на ній працює. Зроку в рік земля виснажувалася, урожаї падали, село убожіло, моральнорозкладалося. Пияцтво, злодійство стали зви­чайними явищами середкріпаків.Я вважаю, що сила критичного реалізму Панаса Мирного по­лягає саме втому, що він у яскравих художніх образах розкрив антинародну сутністькріпосництва, показав справжній зміст царських реформ, правдивовідтворив пагубність і розтлінність впливу залишків кріпосного права впореформену добу.Отже, Панас Мирний стоїть у перших рядах борців протипоміщицько-кріпосницької неволі, його твори на цю тему станов­лять новусторінку в розвитку українського критичного реалізму.