Помогите пожалуйста написать характеристику образа: Марусі Кайдашихи, Омелько Кайдаша. (І. Нечуй - Левицький )

Омелько — працьовитий селянин, виснажений панщиною. Унього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. Ставшихазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому зпияцтвом. Нерідко з церкви він звертав у шинок запивати «давнє панщане горе».Письменник майстерно передає, як втрачається межа між виявами забобонностіКайдаша і хворобливого стану його психіки від постійного перепою. Такий Кайдашне смішний, а викликає глибоке співчуття. Його слабкості Нечуй-Левицькийпояснює соціальними факторами, хоча й не наголошує на них, а зосереджується нарозкритті самого характеру в його індивідуальних виявленнях. Отже, ідеал«господаря-хлібороба» не міг зреалізуватися під час кріпаччини. З повісті«Кайдашева сімя» видно, як важко й неоднозначно він відроджувався впосткріпацьких умовах, коли довгі часи безправя, безземелля знищили інстинктгосподаря. Інша індивідуальність розкривається в образі Марусі. Письменникспочатку змальовує портрет Кайдашихи, а потім докладно розкриває її внутрішнійсвіт, поведінку, вчинки. Не все в образі Кайдашихи було негативним. У своїхповістях письменник підкреслює роль жінки-господині, оскільки жінка-мати маєособливе значення в ментальності українців. Дослідник відзначив роль жінки вукраїнській родині, роль матері-піклувальниці й виховательки та її великийвплив від колиски до зрілого віку на процес формування характеру людини. 
Вона була працьовитою,,вміла майстерно куховарити, любилаулещувати панів, водночас мова її була солодкою і манірною, але в розмові злюдьми, біднішими за себе, Маруся виявляла себе зверхньо і неприхованозневажливо. 
«Маруся Кайдашиха замолоду довго служила у дворі, у пана,куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарити і ще й тепер її брали допанів за куховарку на весілля, хрестини та на храми. Вона довго терлась колопанів і набралась од них трохи панства. 
До природної звичайності української селянки у неї присталощось дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадалата солодка луска і вона лаялась і кричала на весь рот. Маруся була сердита.»