Твір на тему немає України без Тараса

Шевченко – основоположникнової української літератури.    Шевченко є основоположником новоїукраїнської літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму.Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними дляпередових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть.Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчостіпопередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив якістинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думкитрудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.     Попередники великого поета в українськійлітературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от:знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив якгрізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, якнепримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новийпозитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щастінароду.     Творчість великого народного поета внесла внашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращихдосягнень світової літератури.     Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передовіукраїнські письменники наступного часу – Марко Вовчок, Панас Мирний, ІванФранко, Павло Грабовський, Леся Українка та ін.          Шевченко відіграв важливу історичну роль урозвитку української літературної мови. Він установив ту структуру українськоїлітературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови,тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад українськоїмови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.     Попередники Шевченка в українськійлітературі, починаючи з Котляревського. Використовували в своїх творах живународну українську мову,  а також скарбиусної народної творчості, але це використання було ще обмеженим, відповідно доне досить широких тем і літературного стилю цих письменників. Крім того, вонище не позбулися діалектних, вузькомісцевих елементів.     Норми української літературної мови,створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерелавеликий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. Вінвідібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив усвоїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.    Шевченко для свідомості українців — непросто література. Він — наш всесвіт. Явище Шевченка — виправдання Україниперед людством, підтвердження нашої національної повноцінності. Слово, яке неспіввідноситься з його Словом,— нічого не варте. ДоШевченка треба доростати всім життям”.