Скласти розповідь Ким я хочу бути

Якось у нашому дуже серйозному товаристві, яке щодня збиралося в пісоч­ниціз синіми або червоними відерками і відповідного ж кольору лопатками, за­йшларозмова про те, хто ким хоче стати в майбутньому. Ну, звичайно, багато буломіркувань: хто — вчителем, хто — інженером, хто — моделлю, хто — по­жежникомтощо.Кожний із присутніх намагався довести, що кращої професії, ніж ним обра­на,й не може бути. Ми всі кричали, обсипалися піском, якщо з чимось не по­годжувались.Та ось настала моя черга виступати.— Я обовязково стану ветеринаром! — із гордістю заявив я.Усі почали сміятися. Спершу тому, що не знали, що то воно таке «ветери­нар»,бо найстаршому учаснику було 6 років. А потім — просто від здивування. Та менібуло все одно. Бо я тварин любив більше, ніж чотирирічну Настусю з другогоповерху. Крім того, вдома я зібрав майже весь зоопарк, через що не раздоводилося вислуховувати скарги та погрози від тата з мамою.Тож я хочу лікувати тварин, адже вони хворіють так само,як і люди. Але людям легше: вони можуть пожалітися лікареві, а черепашка чимишка, чи па­пуга, чи котик, чи собака — що можуть зробити? Як повідомити свогохазяїна про хворобу? Наприклад, лісові звірята самі собі лікарі: знайдутьтравичку, гри­бочок, ягідку — підлікуються. А домашні потребують особливогомедичного до­гляду. Я буду перевязувати ранки, виписувати мікстури тавітаміни, капатиму в маленькі пташині дзьобики ліки.