Твір-опис місцевості, тема "Вулиця мого дитинства"

Коли я була зовсім маленькою, ми жили на тихій вуличці на околиці міста. Там пройшло моє безтурботне дитинство, там я почала знайомство з навколишнім світом. Саме там, на вулиці мого дитинства, відбувалися всі найяскравіші і важливі (як тоді здавалося мені - маленьку дівчинку) події мого життя. Я підростала, ходила в дитячий сад, а коли прийшов час йти до школи, ми переїхали в нову квартиру в центральному районі. І тут почалася вже зовсім інше, доросле життя. Але нещодавно я опинилася на тій маленькій вуличці мого дитинства. Вона практично не змінилася. Правда, тепер я бачила її зовсім не такий, як раніше, а спокійним безшумним куточком, де можна відпочити, віддатися світлим спогадами.
Тут до мене рішучими кроками підійшла маленька дівчинка і, розклавши на лавці якісь тарілочки, чашечки, квіточки і палички, запитала: «Ти хто? І що ти робиш у моїй казці? »Я посміхнулася й відповіла:« Я принцеса з далекої країни. Але колись я теж жила в цій казці. Можна мені залишитися ненадовго? »« Гаразд, - дозволила дівчинка. - Тільки нічого тут не чіпай. Тепер я тут принцеса, це моя країна ».
Ні, все-таки казка все ще існує. І вулиця все та ж. Вулиця мого дитинства - цілий світ мого дитинства!