Напышить текст хлиб у звычаях и повирях! СРОЧНО!!!!

Хліб у звичаях і повірях (твір-роздум) 
     
     «Хліб — усьому голова», «Зустріти хлібом-сіллю», «Паляниця — хлібові сестриця». Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині. Щодо хлібу існує багато повірїв, які у давнину мали як практичний, так і ритуально-магічний зміст. Наші пращури пильнували, щоб хліб не падав додолу. А якщо раптом упаде, то одразу піднімали, обтирали, перепрошували, цілували і зїдали. Вважалося, якщо так не зробити, то родина зазнає страшенних збитків. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба було підняти, обтрусити й покласти на видному місці — птахам. За гріх вважалося навіть надкусити та недоїсти шматок. Перший хліб нового врожаю давали потроху собаці чи котові. 
     На жнива виконували особливий обряд. Називався він «свято першого снопа». Сніп пшениці, заквітчаний стрічками, несли селом, і кожний, хто стрічав процесію, низенько їй кланявся. 
     Окремо хочеться сказати про роль хліба на весіллі. Весільний хліб (коровай) треба швидко зїсти, щоб не засох, бо в молодих «життя всохне». А чи знаєте ви, що для того, щоб спекти весільний коровай, запрошувались спеціальні люди — жінки, що мають гарну сімю, і борошно вони приносили своє. Не менше 7 жінок брали участь у випіканні хліба. 
     Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали і віддавали птахам, а крихти свяченої паски — худобі. 
     Ось такі повіря існують в українського народу споконвіку. Тож давайте продовжувати традиції вшанування святого хліба.