допоможіть скласти казку про звірів

Лев опісля обіду ліг в холодочку опочивать. Тіко що гарно задрімав, амишеня вилізло з своєї нори і побігло навпрямець через лева. Левспросоння подумав, що його хто-небудь лове, здригнув, підняв голову, ажто мишеня по йому пробігло. Лев тоді й каже: «Як ти сміло менебезпокоїть?! Ти знаєш, хто я? Та я тебе тут роздавлю так, що твого йпотроху не останеться».
— «Государ-батюшка! — жалібно запищаломишеня.— Будь ласкавий, прости. Помилуй мене, нещасного... Я невзначайпотривожило тебе. Не души мене, я тобі колись в пригоді стану». Левзасміявся. Йому дуже чудно стало, що мишеня таку нісенітницю варняка. Адалі каже: «Ну, ступай по своїй дорозі; побачу, як ти мені в пригодістанеш. Тіко гляди, більше не одважуйсь старших од себе безпокоїть».

Мишеня швиденько побігло од лева і сховалось в буряні; дуже раде було, що не попалось в лапи до лева.

Непройшло і тижня після того, як лев гомонів на мишеня і сваривсьзадушить його. Попавсь бідняга і сам в біду. Ноччю гуляв по лісу іпопавсь в тенети. Скільки він не пручавсь, не міг викрутиться; що недужче тріпавсь, все більше і більше вплутувавсь. Мишеня побачило, що левпопався в біду і ніяк не може вирваться, прибігло до його і почалогризти тенети. Не пройшло й півгодини, як тенети були вже переточені.Лев випроставсь, подякував мишеняті і подавсь подалі од того місця.