Основна думка у поемі іван вишневецький

Іван Франко у своєму творі описує останній період життя Івана Вишенського. Головний герой був письменником, любив подорожувати. Події відбуваються на горі Афон, де чудові краєвиди і прекрасна природа. Він вирішує до кінця своїх днів жити у самотній печері.Цей крок являється несподіваним для всіх і самого Вишенського! Під час перебування у ній, в його душі панує мир і спокій. В цій ідилії дідусь роздумує про віру і Бога з яким він прагнув зустрітися.Кожен день старець молиться, тим самим себе заспокоюючи. Коли до печери вітром принесло вишневий цвіт, то у його душі прокинулися спогади про рідну землю, але він остаточно вирішує що він схимник. І навіть коли старець прочитав листа, глибоко розгубився: чи змінити своє рішення, чи ні? Дідусь вирішує залишитися у печері заради ж самого себе. Хоча Вишенський прекрасно розуміє, що він неодмінно потрібний козацькій баркі. У фіналі твору, старець помирає, але він залишається патріотом, тому що йшов він за своїм голосом сумління і не зрікся свого бажання!