"Лісова пісня" лист до мавки.

О, не журися за тіло!Ясним вогнем засвітилось воно,чистим, палючим, як добре вино,вільними іскрами вгору злетіло. Легкий, пухкий попілецьляже, вернувшися, в рідну землицю,вкупі з водою там зростить вербицю, -стане початком тоді мій кінець. Будуть приходити люди,вбогі й багаті, веселі й сумні,радощі й тугу нестимуть мені,їм промовляти душа моя буде. Я обізвуся до нихшелестом тихим вербової гілки,голосом ніжним тонкої сопілки,смутними росами з вітів моїх. Я їм тоді проспіваювсе, що колись ти для мене співав,ще як напровесні тут вигравав,мрії збираючи в гаю…Грай же, коханий, благаю!