Напишіть будь ласка твір на одну із тем- «Чи заспокоївся б Герасим Калитка після придбання землі Смоквинова?»;- «Яким я уявляю майбутнє Романа?»;- «Типовий образ селянина-землевласника»;- «І. Карпенко-Карий — майстер сатиричного твору»;- «Чи все у житті вимірюється грошима?»;- «Хижацька натура Герасима Калитки»;- «Згубна влада грошей над людиною».
У пєсі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»переконливо показано, що можуть зробити з людиною гроші, до якого моральногопадіння її довести.Головний персонаж твору — Герасим Калитка — простий селянин, який тяжким трудомі визискуванням нажив досить великі гроші. Ще відчувається, що колись він мавдобрі нахили: сам постійно працює, любить землю. Про це свідчать його слова:«Ох земелько, свята земелько — Божа ти донечко!»Але жадоба грошей, бажання ще більше розбагатітиперетворюють добрі риси Калитки на вади. Він не тільки працює сам, а йбуквально замучує роботою родину і наймитів. Він сам про цеговорить: «...Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук невиймає...» Синові Герасим не дає найменшого перепочинку і вирішує його долюзгідно тільки зі своїми планами наживи. Хіба ж це нормально, коли людина спершупогоджується одружити сина з наймичкою, а потім вирішує посватати для ньогодочку багатія, та ще й відверто заявляє: «Не треба мені ні доброго хліба, нідоброго борщу... Мені треба невістку з приданим, з грішми»? Виявляється, щопосватати Мотрю Герасим обіцяв лише для того, «щобвона старалася на роботі».Взагалі у ставленні до наймитів Калитка проявляє себеяк надзвичайно жорстока і скупалюдина. Жадоба збагачення відбирає у нього всі людські почуття.Він не дає робітникам ні поспати, ні нормально поїсти, ні помолитися Богу, хочамолитва тоді була святою справою. Причому сам Калитка не вважає свою поведінкунеправильною, а навпаки, пишається нею: «Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю,то зараз і на землі».Дії Герасима стають дедалі безглуздішими і жорстокішими,свою скупість він не дає робітникові взяти з собоюна працю шматок хліба: «Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, якгубами плямкають». Щоб не трудити в неділю коней, Калитка примушує дружину йтипішки три версти до церкви. Він не спить ночей через заздрощі до сусіда Жолудя,який, на думку Тераса, розбагатів нечесним шляхом. Зі свого кума Савки Калитка вимагає не лише відсотки з позичених грошей, а ще й запродаж найого воли.Та й сам Савка зізнається, що за гроші й душу чортові ладен продати.Саме через гроші Савка погоджується на фінансовумахінацію інавіть погрожує Герасиму ножем. Через ці ж гроші немає спокою в його родині: «Ами з старою тілько лаємось і все через гроші: того нема, другого нема — і раз ураз гир-гир-гир, гар-гар-гар!» Щоправда, Савка врешті зміг отямитись, і прикладГерасима ав йому доброю наукою: «Буде здоровя, будуть і гроші, а я навіки відних одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає».Для Калитки жшансів на видужування немає. Гроші згубили його остаточно. Він не задумуєтьсянад тим, що його махінації з фальшивими грішми — це злочин. Його не можезупинити навіть страх суду — настільки сильна в ньому жадобагрошей і прагнення помститися Пузиреві за зневагу. Усі мрії Герасима крутятьсянавколо одного й того ж: «...Всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина! Ідешдва — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!.. Отоді і я скажупро Пузиря: голяк масті, чирва світить!» Саме тому втрата грошей для Калиткистає катастрофою. Навіть після того, як його витягли з петлі, Герасимупевнений: «Кращесмерть, ніж така потеря». Але якщо розібратися, то що вінвтратив? Не свою землю, не все майно, а «Смоквинову землю», яка йому неналежала. От що з людиноюзробили гроші!Та й на інших персонажах пєси позначився їхзгубний вплив. Наприклад, Роман уже йде шляхом батька і легко відмовляється відодруження з Мотрею. Він не має почуття власної гідності, тому спершу турбується,чи не обдурять їх з приданим, а потім, коли його не пустили і в хату до Пузиря,все ж залишається у нього на кухні купити свиней. Так само і Мотря: їйвідмовили в одруженні, але вона все одно погоджується вийти за Романа.
Отже, на прикладі багатьох персонажів І. Карпенко-Карий переконливопоказав, як спотворюютьлюдську душу гроші, якщо людина не вміє опиратися їх згубномувпливові.
