Опис Адама з твору "Звук павутинки"

цибатий,.. виставив на сонце кістляві, синювато-білі ноги»; «...в нього не наше обличчя, ну, не таке, як у Глипи, у баби Сірохи,...», «А в нього... Не те що біле, а блідо-прозоре лице, гострий ніс, гостре підборіддя, де-не-де синюваті щетинки. Здавалось, він ніколи не виходив на сонце», «...литки в нього були синьо-білі», «світло-сірі холодні очі»; «...скинув теніску, штани з гострими складками... Який же він білий, який незграбний! Худий, драбинчастий, під синьою шкірою видно увесь кістяк — можна ребра щитать. Такої білої людини з такими довгими руками не було ще у нас на березі», «...він стоїть над водою, як підйомний кран», «...кістлявими руками, наче кочергами...», «...прилизував чубчик–рідке волоссячко, таке, що геть просвічувалось...», «...він ступав, як білий шукач серед джунглів, — тихо й обережно...», «...світив білими зубами, і на білому обличчі...», «...голос у нього з льодком», «плечі в нього були опущені, висохлі руки, як неживі, висіли вздовж тулуба», «...світилось прозоре обличчя, світились хрящуваті вуха, світилось немічне тіло»)