Зима. Паркан. І чорний дріт на білому снігу. І ворон — між окляклих віт — гнеться в дугу. Дві похнюплені сосни смертну чують корч. Кругом — мерці. І їхні сни стримлять, як сосни, сторч. Дві брами, вгрузлі в землю, тьма колошкає Танар, і духу — продиху нема од жалібниць, од мар. Зима. Паркан. І чорний стовп, мережка шпичаків. Злодійський огирів галоп, вогненний грім підків. зделать розбор єтого стиха!!!!!!!!!!!!!!пожалусто

Тема: настрій зимової природи