Скласти продовження твору білий кінь шептало

Вранці до конюшні прийшовСтепан. Він майже не спав цієї ночі. Шкодував, що погано повівся з конем. «ЦейШептало, він не такий, як усі інші кони. Він білий, а значить – розумний кінь.Він може мислити, як людина. Я і раніше про нього це знав, а зараз зрозумівостаточно. Мені іноді здається, що він розумніший за мене. Хоча що ж тутдивного. Він у цирку служив, як і його предки. А я хто? В школі вчився мало, тай то ледаря ганяв. Не маю нічого, в житті добра ні від кого не бачив. Чи міг ябути іншим? Але відтепер навіть я дещо зрозумів. Не посилатиму я Шептала наважку роботу, буду його відпускати трохи на волю. Нехай в степу розважитьсятрохи, згадає дитинство». І брудний чоловічок з корявими землисто-сірими рукамипідійшов до Шептала, вийняв з кишені морквину, обтер рукавом та подавШепталові.
- Вибач!