Лицарьські чесноти украінських козаків
Це:Характеристика запорізького козакаІ зовні, й за внутрішнімиякостями запорізькі козаки загалом являли собою характерні типи своєїнародності й свого часу. За описомсучасників, вони були здебільшого зросту середнього, плечисті, ставні, міцні,дужі, з лиця повновиді, округлі й від літньої степової спеки смагляві. Здовгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем, або чуприною, на тім’ї,у смушевій гостроверхій шапці на голові, вічно з люлькою в зубах, питомийзапорожець завше дививсь якось похмуро, вниз, спідлоба, сторонніх зустрічавспершу непривітно, відповідав на запитання вельми неохоче, але затим помалум’якшав, обличчя його поступово під час розмови набувало веселого вигляду,жваві проникливі очі займалися блиском вогню, і вся постава його дихаламужністю, звитягою, завзятою веселістю й неповторним гумором. У внутрішніхякостях запорізького козака помічалася суміш доброчинностей і вад, завжди, втім,властива людям, які вважають війну головним заняттям і головним ремеслом свогожиття: жорстокі, дикі й безжальні щодо своїх ворогів, запорозькі козаки булидобрими друзями, вірними товаришами, справжніми братами у стосунках одне зодним, мирними сусідами до своїх соратників за ремеслом, українських і донськихкозаків; хижі, кровожерні, невтримні на руку, нехтуючи будь-які права чужоївласності на землі ненависного їм ляха чи бусурмана, запорізькі козаки у себевважали звичайну крадіжку якогось батога чи пута страшним злочином, за якийвинного карали на смерть.Світлий бік характеру запорізьких козаків складали їхня благодушність,нескнарість, щедрість, безкорисливість, постійність у дружбі, яку так високоцінували в Запоріжжі висока любов до особистої свободи, за якою вони надавалиперевагу лютій смерті, ніж ганебному рабству; глибока повага до старих ізаслужених воїнів і взагалі до всіх «військових ступенів»; простота, помірністьі винахідливість, при потребі, в домашньому побуті чи в різних безвихідних випадкахі фізичних немочах.До захожих і заїжджих людей запорозькі козаки завжди були гостинні йпривітні.На війні запорізький козак відзначався завжди розумом, хитрістю, вмінням уворога «виграти вигоди, якнайшвидше на нього напасти й несподівано заманити»,вражав ворога великою відвагою, гідною подиву здатністю витримувати найтяжчівипробування й жах смерті. Для того щоб налякати чипригрозити ворогові, запорожці нерідко самі поширювали про свою силу йнепереможність неймовірні розповіді й примушували вірити в те інших.У вільний від походів часзапорозькі козаки любили, лежачи на животах, побазікати, послухати розповідіінших, тримаючи при цьому в зубах коротенькі люлечки.Бувши високими шанувальникамипісень, дум і рідної музики, запорожці любили послухати своїх боянів,сліпців-кобзарів, нерідко самі складали пісні й думи і самі бралися за кобзи,які були в них улюбленим музичним інструментом.
