Твір на тему людина і ліс
Не можу уявити себе без прогулянок лісом ранньою весною, помилуватися його першими квітами, вдихнути на повні груди свіжого повітря. Заслухуюся у лісі співом птахів, спостерігаю за появою перших тонких стеблинок трави.
У мішаному лісі нашого Полісся цілий рік вирує життя. Окрім птахів, у дібровах живуть різні звіри. Як приємно зустріти тут пухнасту білку, побачити колючого трудівника їжака, почути тупіт гордого лося, - все це є природним багатством лісу...
Мандруючи лісовою дорогою, приємно милуватися стрункими білокорими берізками, чути запахи живиці від сосни, бачити красу пухнастої ялинки.
Подорожуючи лісом, горджуся тими людьми, які за багато років посадили і виростили стільки гектарів лісу, який передали у спадок нам. Славлю руки трударів лісу, які невтомно примножують багатство природи.
Важко уявити, що вся ця краса незабаром може зникнути. Причиною такого занепокоєння є екологічна проблема не лише в нашій державі, але й в усьому світі. Ця проблема виявляється перш за все у недбалому ставленні людини до природи, лісу. Зазіхаючи на природні багатства заради накопичення грошей, людина несвідомо знищує лісові насадження, наслідком чого є природні катаклізми. Віднедавна людина масово вирізує ліси, засмічує їх побутовими та виробничими відходами. Прикро бачити у лісі звалище пластикових пляшок, які не лише засмічують довкілля, а й забруднюють його, виділяючи отруйні речовини. Людина через свою байдужість не зовсім усвідомлює наслідки своїх сьогоднішніх дій.
Хочу звернутися до всіх небайдужих людей із закликом берегти і примножувати лісові насадження, не нищити їх, бо вони є легенями нашої планети. Саме нам на ній жити, то кому ж, як не нам, її любити і охороняти.
Кожному мила своя сторона - і це природньо.
