Твір про осінь в моєму селищі Комсомольське

Чудова пора осінь. Небо чомусь плаче, а може не плаче, а напуваєстомлену землю. На кожній тоненькій гілочці нанизані кришталевіпрозорінамистинки дощу.Осінній дощ змиває останні ознаки літа і надаєбільшої суворості осені.Дощ буває теплий , буває холодний, на фонізолотого листя, або на фоні голих дерев.біває з грозою, або з променямисонечка, яке ховається за хмаринкою.Іноді дощ навіює сум, аінодіпідіймає настрій,бо незабаром виясниться , запахне чистотою та свіжістю,і на небі зявиться веселка.