Твір на тему моя улюблена тваринка

      У мене є кошеня, його звуть Кузя. Він веселий, грайливий, мій справжній друг. Сам він чорний, а на носику і на кінці лапок білі цятки.
     Він зявився у нас вдома на моєму дні народженні, коли мені виповнилося сім років. Сестра прийшла до нас з маленькою коробкою на руках, де лежав кошеня. З цього дня він став мені найближчою й дорогим. Свій вільний від навчання час я завжди грала з ним, укутувала його в рушник, як маленьку дитину і водила гуляти на вулицю.
     Кузя вечорами лягав спати зі мною на моєму ліжку, а коли я лягала поруч, він ніби заколисував мене своїм муркотінням, вранці будив мене, облизуючи язичком моє обличчя, очі. Я лежала мовчки з закритими очима, щоб не налякати мого улюбленого кошеня.
        Годували ми нашого Кузю по режиму, хоча він часто його порушував. Він любить хлебтати молоко своїм маленьким язичком, йому подобається гризти цукерки, а ми з мамою часто спостерігали за ним. Але найбільше він любив хліб зі сметаною.
        А найцікавіше бувало, коли ми його купали. Кузя як вогню боїться води і весь час плаче на своїй мові, коли ми хочемо його викупати. Я дуже шкодувала його, але мама заспокоювала мене, говорила, що це необхідно для його і нашого здоровя.
       В даний час мені довелося на якийсь час розлучитися з моїм Кузею, я дуже сумую за ним, часто бачу його уві сні і щовечора загадую бажання, щоб ми швидше зустрілися.
         До швидкої зустрічі, мій улюблений кошеня!