5 речень із художньої літератури зі сполучниками сурядность

Нема просто слова. Воно або прокляття, або поздоровлення, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або лжа, або правда, або світ, або пітьма (Р. Гамзатов). Щось несказанно чарівне і зворушливе криється в природі, коли під місяцем бовваніють чи іскряться розмивчастим відливом чубаті полукіпки (М. Стельмах). Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син (В. Сосюра)
Якби ви знали, паничі, де люди плачуть, живучи, то ви б елегій не творили... (Т. Шевченко). Хоч і зазирало сонце крізь листя старих буків всередину лісу, проте віяло тут прохолодою. (О. Маковей).