Твiр на тему"Добро вiд iнших"

Мірою життя є добро

Кожна людина, проживши своє життя, залишаєпевну згадку про себе на цій землі: хто на віки збудував прекрасніархітектурні споруди, хто створив чудові художні полотна, хто бувпокликаний навчати і виховувати, а хто своєю повсякденною працею,звичайною і водночас такою потрібною, вносив свій вклад у швидкоплиннийпотік життя. ї всі ці люди в усі часи творили добро — добро для кожного,добро для всіх, добро для народу.

Коли приносимо добро ласкавою усмішкою, добрим чуйним словом, тоді і люди, і оточуючий світ стануть добрішими.

Якважко в наш час достукатись до людських сердець, щоб допомогти їмзрозуміти вічне і найцінніше добро — благородні почуття людини.Прислухаймось до свого серця, душі і совісті. Може, це нам допоможе.

Приносимодобро — і на душі стає тепло і приємно. Дістаємо задоволення і відподяки людей. Але коли добро йде не від щирого серця, а тільки зарадицієї ж подяки, то ні самі, ні інші не отримуємо щастя.

Згадаймо,скільки письменників присвятили свою творчість народові, Батьківщині.Багато з них загинули від жорстокої руки катів, не одні поневірялись начужині у вигнанні, але ніхто не відрікся творити добро — приносити людямкористь своєю працею. Це Т, Шевченко, Леся Українка, І. Франка, В.Стус, І. Драч, В. Симоненко та інші. Як гаряче любили вони свою землю,свій народ, рідну мову. Скільки віддали їм безкорисливої праці:

Хіба чекати плати за добро?
Нехай в руці зламається перо,
Що за добро собі чека!

Берімоприклад з цих велетів духу і постараймося хоч трошки бути схожими наних. Сіймо добро і тоді зберемо чудовий урожай: добробут, щастя. Щодня,щогодини потрібно творити людям добро, бо життя таке коротке: здається, водні ворота ввійшов, в інші вийшов, а за плечима стукає вже старість. Ана схилі віку будемо самі себе запитувати: яку згадку ми залишили просебе? Що хорошого ми зробили людям? Й інколи нелегко дати щиру відповідьсамому собі на це запитання.

Тож поспішаймо творити добро!Доброю справою, щирим ставленням, своєю усмішкою, допомогою у важкугодину ми приносимо людям радість, а значить — творимо добро. І в цьомурозумінні основне значення цього слова.

Сіймо, творімо добро!Бо його ніколи не забувають люди. Бо без нього в нас ніколи не буде доближнього любові, адже вона породжується не злом, не ворожістю, а тількидобром. Надовго залишиться наше добро в памяті і серцях людей. І цепродовжить наше життя тут, на цій квітучій землі.
Вкладаймо всю своюдушу щодня у своє життя, щоб на схилі віку нам не було за що картатисебе, щоб не було соромно за недобрі і необдумані свої вчинки переддітьми.
Шануймо своїх батьків, бо вони все своє життя, всю своюпрацю віддають нам — своїм дітям. Як будемо ставитись до батьків, доінших людей, як будемо виховувати своїх дітей, таке ставлення відчуємо встарості. Добро, яке даруєш іншим, повертається.

В чому найбільша мета життя? Я гадаю: збільшувати добро в оточуючому нас.

Адобро - це насамперед щастя всіх людей. Воно складається з багато чого,і кожен раз життя ставить перед людиною задачу, яку важливо вмітивирішувати. Можна і в дрібниці зробити добро людині, можна і про великийдумати, але дрібниця і велике не можна розділяти.

У кожногосвоє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрихсправах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею,творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям,суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні заякі гроші.

О. Довженко говорив, що життя надто коротке ізакликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагатиодин одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.