Українська мова
1. Простим ускладненим є речення: А Найбільше в людях я ціную щирість. Б Не можна бути справжнім математиком, не будучи трохи поетом. В Кругом хати ростуть старі велетенські груші, які ще посадив мій прадідусь. Г Пісня – душа народу! 2. Звертання є в реченні, в якому вжито фразеологізм: А Щоб вам, мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести. Б Сьогодні, щоправда, Петрик встав ні світ ні зоря. В Доленько моя, доле, чом за мене ти забула? Г Палажка часто робила шкоду своїй сусідці, була їй як сіль в оці. 3. Односкладним називним є речення: А Ось-ось прокинуться жоржини зі сну. Б Голова з великим оком і загнутим донизу орлиним дзьобом ледь нахилена. В Як тонко чути сіно у повітрі! Г Листки із клена, з дуба і берези. 4. Правильно поставлені розділові знаки при прямій мові в реченні: А «Ніде щиріше не співають, як на війні» - зітхнув Мирошниченко. Б Сам до себе говорив Тимофій, що земля найкраще пахне восени. В Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою»! Г «Якраз там і стояла їхня хатина, - мовила бабуся, - отам, біля старої яблуні». 5. Простим ускладненим є речення: А Стояла друга половина літа, коли наш загін вирушив у похід. Б Калина – одвічний символ України. В За мною і мати ступила у двір. Г Тихий сон стуляє вії, розігнавши давні мрії. 6. Односкладним безособовим є речення: А Надворі хурделить, замітає дорогу. В Тиха, безвітряна ніч. В У маленькому дворі росте багато яскравих квітів. Г Птахи пролетіли через море і принесли нам на крилах весну. 7. Вставне слово є в реченні, в якому вжито фразеологізм: А Любі друзі, в труді творіть красу життя. Б Словом, як постелиш – так і виспишся. В Дідусь посміхнувся і сказав, що за одного вченого дають десять невчених. Г На щастя, пожежу погасили швидко. 8. Правильно поставлені розділові знаки при прямій мові в реченні: А Син у захопленні спитав у матері: «Звідки взялися ці квіти в нашому саду?» Б Жінка спитала, чого він мовчить. В «Гарно і затишно на серці стало», стиха мовив хлопчик. Г «Яка ти розкішна, земле, - думала Маланка. – Весело засівати тебе хлібом, прикрашати тебе зелом, заквітчати квітками.
1 речення - повний синтаксичний розбір 1 слово - фонетичний розбір 1 слово - морфемний розбір 1 слово - морфологічний розбір (як частину мови) Дивовижний поет Богдан-Ігор Антонич! На зоряному небі української літератури немає схожого на нього, не пригасає світло його таланту і не поменшується з плином часу. Щоправда, не так минуло багато часу відтоді, як спалахнула зоря його душі-таланту, і попри те, що атмосфера подеколи не сприяла її природному сяянню, вона не зблякла. А ти ж дивився вчора, дивився сьогодні на те високе небо мистецтва нашого... До творчості численних поетів моє ставлення з віком — з дитинства аж дотепер! — мінялося, з віком прагнення осягнути їх глибше не справджувалося, бо не було там чи сподіваної, чи справжньої глибини. Мінялося, звісно, й ставлення до творчості Богдана-Ігоря Антонича, але він для мене належить до числа тих небагатьох, хто не розчарував, а ще більше зачарував цією сподіваною і справжньою глибиною... …Мало сказати про вплив народного мистецтва на поезію Богдана-Ігоря Антонича. Безумовно, це була б правда, але не вся. Загадку такого поета треба розгадувати не одному, не двом поколінням, та й чи з плином часу впораються з цією розгадкою...
